Інформаці́йне суспі́льство (англ. Information society) — теоретична концепція , історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання. Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:
постіндустріального суспільства

• збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;
• зростання кількості людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;
• зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;
• створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.  сучасному світі знання й інформація породжують нові знання, їхні обсяги і вплив на продуктивний розвиток
  суспільства зростають у часі подібно сніжному кому. Цей виклик жадає від людства нових способів і засобів поширен­ня і використання глобальних знань з метою подальшого
  прогресу, що і є головною властивістю суспільства знань і інформації. Пошук нової парадигми улаштування світу, що вимагає глобалізації знань і наукових досягнень, і став пере­думовою виникнення нової фази розвитку людства, пов'яза­ної з появою інформаційного суспільства і його найбільш розвинної форми — суспільства знань. В епоху інфор­маційного суспільства людство одержує могутній інструмент
  для об'єднання зусиль з метою одержання нових знань, спря­мованих на рішення своїх глобальних проблем, економічно­ го зростання і підвищення життєвого рівня населення.       
  Становлення і розвиток інформаційного суспільства є ха­рактерною рисою XXI століття. Саме в інформаційному суспільстві активно розвиваються інформаційні і ко­мунікаційні технології, створюються умови для ефективного використання знань в рішенні найважливіших завдань уп­равління суспільством і демократизації суспільного життя. Світова спільнота, ставши на шлях постіндустріальної цивілізації становлення і розвитку інформаційного суспільства, формує різні шляхи його побудови. Характерними рисами і ознаками інформаційного суспільства є:
  
  -   формування єдиного інформаційно-комунікаційного
  простору країни, як частини світового інформаційного про­
  стору,  повноправна участь України в процесах інфор­
  маційної і економічної інтеграції регіонів, країн і народів;
  -    становлення і в подальшому домінування в різних сфе­
  рах перспективних інформаційних технологій, засобів об­
  числювальної техніки і телекомунікацій;
  -    створення і розвиток ринку інформації і знань як фак­
  торів виробництва на додаток до ринків природних ресурсів,
  праці і капіталу, перехід інформаційних ресурсів суспільст­
  ва в реальні ресурси соціально-економічного розвитку, фак­
  тичне задоволення потреб суспільства в інформаційних про­
  дуктах і послугах;
  -    зростання ролі шформащйно-комунікащйної інфраст­
  руктури в системі суспільного виробництва;
  -    підвищення рівня освіти, науково-технічного і культур­
  ного розвитку за рахунок розширення можливостей систем
  інформаційного обміну на міжнародному, національному і
  регіональному рівнях і, відповідно, підвищення ролі квалі­
  фікації, професіоналізму і здібностей до творчості як най­
  важливіших характеристик послуг праці;
  -    створення ефективної системи забезпечення прав гро­
  мадян і соціальних інститутів на вільне одержання, поши­
  рення і використання інформації як найважливішої умови
  демократичного розвитку.
             Інформаційне суспільство вносить істотні якісні зміни і в методологію сучасної освіти: знання формують основу для реалізації потреб освіти і складають один з найважливіших виробничих чинників. В інформаційному суспільстві еко­номіка країни зазнає зміни і трансформується в економіку, засновану на інформації і знаннях, інтелектуальних інфор­маційних технологіях, і підтримується всесторонньо розви­неною людиною. Ці тенденції в економіці вимагають нових видів освіти, етичної компетентності і інфраструктури, що підтримує процес постійного вдосконалення знань і умінь.